|
11 вересня — Головосіка.
|
7 вересня — Варфоломія. Суша на Варфоломія - гострої зими є надія. Прийшов Варфоломій - жито на зиму сій. |
Борис і Гліб-6 серпняБорис у святому хрещенні — Роман — благовірний князь, разом із своїм братом Глібом — перші українські християнські Святі. Найулюбленіші молодші сини кн. Володимира від його дружини болгарки-християнки. З дитинства кн. Борис жив у великій дружбі зі своїм братом Глібом. Досягши зрілого віку та виконуючи волю батька, Борис одружився та одержав князівство у Ростові Великому, де жив як намісник Київського князя, розповсюджуючи християнство. Незадовго перед своєю смертю Володимир послав Бориса з військом проти печенегів, що приносили багато лиха Київській землі. Не зустрівши на цей раз печенегів, кн. Борис з військом вже повертався до Києва, коли під Переяславом на річці Альті (притока Трубежі) він дізнався про смерть батька. Після смерті кн. Володимира Київське князівство мав наслідувати його старший син Святополк, якого дуже не любили люди. Дружина кн. Бориса почала благати його піти на Київ та зайняти його. Але кн. Борис не захотів підіймати руку на старшого брата. Тоді воїни розійшлися, залишивши князя з невеликою кількістю відданих людей. В той же час кн. Святополк надіслав до табору Бориса вбивців, щоб у нього на шляху не було ніяких перешкод (за цей страшний вчинок народ назавжди назвав Святополка «Окаянним»). 24 липня 1015 року вночі кати з`явилися, але вирішили дочекатися ранку. Вранці Борис, як завжди, став на раннє Богослужіння та почав молитися. Коли князь закінчив, вбивці накинулися на нього та почали колоти списами. Його вірний охоронець угорець Юрій хотів захистити князя, та був вбитий на місці. Тяжкопораненого князя повезли до Святополка, але по дорозі помітили, що він ще живий, і два варяги добили його мечами. Таємно кн. Бориса привезли до Вишгороду та поховали у церкві Св. Василія. Благовірний князь Гліб, у святому Хрещенні Давид, постраждав разом із князем Борисом. Після вбивства святого Бориса, Святополк Окаянний послав до його молодшого брата Гліба гонця з неправдивим повідомленням про хворобу батька, який на той момент вже помер, для того, щоби підступно вбити можливого претендента на Київський престол. Ошуканий князь Гліб з невеликою дружиною направився до Києва. Попередження брата Ярослава, яке надійшло до нього коло Смоленська, не зупинило святого, який не очікував такого злодійства з боку брата. Неподалік від Смоленська вбивці наздогнали ладью Гліба, який не чинив опору, а тільки молив про залишення його в живих. За наказом вбивць кухар Гліба перерізав йому горлянку. Тіло князя було поховане у пустинному місці неподалік від Смоленська, 'між двомя колодами', тобто у простій дерев’яній труні 1015 року. У 1019-1020 рр. могилу святого Гліба розшукав його брат Ярослав, і тіло було перенесено у Вишгород Київський та поховане поруч з святим князем Борисом. Канонізація Св. князя-мученика Бориса разом з його братом Глібом, відбулася у 20-х роках XI століття за часи Ярослава Мудрого. У народному побуті цей час був пов`язаний з жнивами. Казали: «Борис та Гліб — поспів хліб». Вважалося, що працювати у цей день не можна — гроза спалить копи. |
Серпень (народні прикмети)
|
Серпень (народні прикмети)
|
Серпень (народні прикмети)
|
6 серпня — Бориса і Гліба Настає час осінніх зірниць. Скрізь дозрів хліб. |
Серпень (народні прикмети)
|
Серпень (народні прикмети)
|
|
|
Закрити |